головна       залежності       лікування       бібліотека       наркологічна енциклопедія       контакти    
[русская версия сайта]
Центр лікування алкоголізму "Відродження"     
А Б В Г Д Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Е Ю Я

КАРДІОМІОПАТІЯ АЛКОГОЛЬНА

(АКМП) (англ. alcoholic cardiomyopathy) - дифузне ураження серця, що відмічається в осіб, що тривало зловживають алкоголем. Характеризується утовщенням і склерозом стінок коронарних артерій без атеросклерозних змін, а також субендокардіальним, періваскулярним і дифузним дрібноосередковим кардіосклерозом лівого шлуночку. Виявляються ознаки хронічної серцевої недостатності: задишка напруги та в положенні лежачи (нічна задишка), набряки і у випадках, які зайшли далеко, асцит. Типові порушення серцевого ритму, іноді у формі фібриляції передсердя. Прогноз алкогольної кардіоміопатії сприятливий за умови утримування хворого від алкоголю і відповідному лікуванні. Син.: МІОКАРДІОДИСТРОФІЯ АЛКОГОЛЬНА.

«CAGE» (КЭЙДЖ)

- тест на зловживання алкоголем. Розроблений у 1974 р. Д. Мейфілдом (О. С. Mayfield) із співавторами. Складається з чотирьох питань (по перших літерах з англійських ключових слів у цих питаннях складено назву тесту): 1. Чи відчували ви коли-небудь потребу зменшити (Cut down) випивку? 2. Чи дратують (Annoyed) вас люди, що критикують ваше пияцтво? 3. Чи відчуваєте ви коли-небудь провину (Guilty) за ваше пияцтво? 4. Чи випивали ви коли-небудь вранці, ледве розплющивши очі (Eye-opener), алкоголь, перш ніж з'їсти або випити що-небудь, для того, щоб полегшити неприємний стан? Два або більше ствердних відповіді свідчать про зловживання алкоголем. Чутливість цього експрес-тесту варіюється від 60 до 95 %, специфічність - від 40 до 95 %.

КАРДІОПРОТЕКТОРНА ДІЯ АЛКОГОЛЮ

- припустиме зниження ризику ішемічної хвороби серця і інфаркту міокарду в результаті вживання помірних доз алкоголю. У ряді спостережень над великими групами людей (у одному з них, у США у 1978-1985 рр., брало участь 129 170 чіл.) було відмічено, що смертність від цих причин вище у непитущих і надмірно п'ючих та нижче у тих, хто п'є помірно (т.з. U-образна крива залежності смертності від дози алкоголю). Причина у тому, що алкоголь сприяє підвищеному вмісту в кров ліпопротеїнів високої щільності, яка знижує склерозуючий ефект холестерину. Давно вже привернув увагу той факт, що у країнах, де прийнято регулярно вживати легкі - сухі та напівсухі - виноградні вина, інфаркти зустрічаються рідше (т.з. французький парадокс - див.). За твердженням американських терапевтів, 2-3 чарки коньяку або горілки у день знижують вірогідність інфаркту вдвічі. У дослідженнях, проведених в рамках проекту ВОЗ «MONICF» у 1983-1994 рр. більш ніж у 20 країнах, було встановлено, що найменший ризик серцево-судинних захворювань виявляється при вживанні 10-40 г у середньому чистого алкоголю на день за найбільш сприятливої частоти вживання 5-6 разів на тиждень. Така ж сама кількість алкоголю, що приймається з частотою 1-2 рази на тиждень, навпаки, підвищує ризик серцево-судинних розладів. Проте поки що немає загальної згоди фахівців з цією точкою зору. Не можна не враховувати те, що систематичне і тривале вживання алкоголю може викликати кардіоміопатію алкогольну (АКМП) (див.), яка буває причиною раптової смерті від гострої серцевої недостатності. Відомий американський кардіолог Майкл Дебейки у своїй книзі «Нове життя серця» (М., ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 1998, 500 с.) рекомендує як найбільш сприятливу для серця наступну дозу алкоголю на добу: 340 мл світлого пива, або 142 мл столового вина, або 85 мл кріпленого виноградного вина (портвейн, херес, мадера), або ж порцію міцних напоїв (коньяк, горілка, віскі), що містить 28 мл чистого спирту.

КВОТА НА ІМПОРТ АЛКОГОЛЮ

- гранична величина, яка встановлюється органами влади, загального річного об'єму алкогольних напоїв і спирту для їх виробництва, що ввозяться з-за кордону. Така квота вводиться звичайно для захисту вітчизняних виробників алкогольної продукції від іноземної конкуренції і для отримання вищих адходжень до державного бюджету (за рахунок утримування високих цін і податків), а також з метою вплинути на рівень споживання алкоголю населенням.

КЕНКО СИМПТОМ

- тремтіння пальців у хворого, коли вони розведені віялоподібно і поставлені перпендикулярно на долоню лікаря. Вперше описаний французьким лікарем Шарлем Кенко (С. Е. Quinquaud, 1841-1894) як ознака алкоголізму.

КЕТОАЦИДОЗ

(лат. ketoacidosis) - патологічний стан, що виражається у підвищеній концентрації кетонових тіл (ацетооцтової, бета-оксіолійної кислот та ацетону) у тканинах і крові, що характерне для цукрового діабету, але може бути пов'язано також із хронічним зловживанням алкоголем, особливо при поганому харчуванні.

КІЛІ МЕТОД ЛІКУВАННЯ

- лікування алкоголізму і наркоманії, засноване на уявленні, що лікувальний ефект може бути досягнутий шляхом видалення з отруєних алкоголем або наркотиком нервових клітин токсичних продуктів у поєднанні із загальним зміцненням організму. Метод був запропонований американським лікарем Л. Килі (I. Е. Keely) у 1880 р. і став основним в Інституті Кілі в р. Дуайт (штат Ілінойс). Спочатку для цього використовувався колоїдний розчин хлориду або подвійного хлориду золота (який вводиться внутрішньовенно). Останніми роками в Інституті Кілі курс лікування алкоголізму полягає у введенні різних тонізуючих ліків протягом не менше 28 днів у поєднанні з багатою на калорії та білок дієтою, фізіологічним відновленням і психологічною допомогою.

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ АЛКОГОЛІЗМУ

(Лукачер Р. Я., 1988) - заснована на уявленні, згідно якому характер і вираженість неврологічних порушень при алкоголізмі корелюють з його важкістю. Вони більш виражені при збільшенні тривалості алкоголізму, у його важчій стадії, за наявності запоїв, психозів, алкогольної деградації. Так, вегетативно-судинна дистонія діагностується переважно у хворих з I стадією алкоголізму (прийнято в Російскій Федерації), при легкому ступені алкогольного сп'яніння, у хворих з II стадією алкоголізму при нерізко вираженому абстинентному синдромі. Гіпоталамічний, судорожний синдром, синдром Ейді виявляються переважно у II стадії алкоголізму. Мієлопатія, псевдотабетичний синдром, виражені явища розсіяного енцефаломієліту, гідроцефалія виявляються у III стадії. Синдром підвищеного внутрічерепного тиску (внутрічерепної гіпертензії), обумовлений збільшенням кількості спинномозкової рідини унаслідок її гіперпродукції і порушення відтоку, спостерігається у хворих із II стадією алкоголізму. У хворих у стані легкого і середнього ступенів сп'яніння, в стані абстинентного синдрому або алкогольного делірію середньої важкості цей синдром частіше буває скороминущим. Якщо ж він виявляється поза перерахованими станами, то звичайно буває стійким, хронічним. При важкому ступені алкогольного сп'яніння, важкому алкогольному делірії внутрічерепна гіпертензія може бути обумовлена збільшенням маси мозку унаслідок його набряку і набухання; таким хворим необхідне лікування у реанімаційному відділенні.

КЛЕЙ БФ

- склеювальний засіб, що широко застосовується у російській промисловості, якій містить фенольно-формальдегідні смоли та полівінілацетат, розчиненими в етанолі, ацетоні і хлороформі. Досить часто використовувався як алкогольний сурогат у період антиалкогольної кампанії 1985-1988 рр. Одержав серед п'яниць іронічну назву «Борис Федорович». Питущими були винайдені прийоми відділення в'язкої маси клею від розчинників, хоча частина її все-таки залишалася в рідині, що п’ється. Викликає блискавичне сп'яніння («одурманення»), для якого характерні своєрідна розірваність мови, більш виражена, ніж від горілки, розлад координації рухів, швидке настання важкої сомноленції (у деяких - майже миттєве), що переходить у сопор. У більшості перший прийом клею викликає блювоту. Питущі, як правило, обізнані про те, що клей вживають тільки дробовими дозами, інакше можливе дуже важке, навіть смертельне, отруєння. Похмільний стан після вживання клею БФ особливо важкий. Як правило, відмічається нудота, виснажуюча блювота і різноманітні соматовегетатівні розлади. Виражені безпричинна тривога, дисфорія, гіпотимія аж до депресії з суїцидальними тенденціями. Похмеляння спочатку викликає блювоту, незалежно від напою, який приймається. Якщо прийом клею БФ продовжується 2-3 дні, вранці з'являється запах гуми з рота, слиз білого кольору на повіках. Очі червоніють, болять і сльозяться. Абстиненція в таких випадках стає вітально нестерпною, і доводиться вдаватися до невідкладної допомоги та госпіталізації.

КЛОНІНГЕРУ КЛАСИФІКАЦІЯ АЛКОГОЛІЗМУ

(Cloninger С. А., 1981, 1983) - враховує передбачуваний генетичний вплив алкоголізму та родинну обтяженість ним. Автор розрізняє алкоголізм I і II типу, орієнтуючись на такі ознаки, як преморбідні особистісні особливості з делінквентною поведінкою, ранній початок зловживання алкоголем, прийом алкоголю поєднаний з іншими психоактивними речовинами. Відповідно до наявності цих ознак, було виділено високопрогредієнтний, прогностично несприятливий II тип алкоголізму, який спостерігається у сім'ях з алкогольною обтяженістю. За алкоголізму I типу вірогідність його розвитку залежить у меншій мірі від спадкового чинника і у більшій - від навколишнього середовища, яке впливає також і на тяжкість його течії.

КЛІПЕЛЯ СИНДРОМ

(Clippel М., 1892) - поєднання поліневриту і корсаківського амнестичного синдрому із цирозом печінки, кахексією, асцитом. Спостерігається при хронічному алкоголізмі.

КОАКСІЛ

(лат. coaxil) - антидепресант третього покоління, механізм дії якого ґрунтується на посиленні зворотного нейронального захоплення серотоніну нейронами кори головного мозку та гіпокампу. Має здатність пригнічувати (шляхом дії на катехоламінову нейромедіацію) патологічне ваблення до алкоголю в абстинентний і постабстинентний періоди. Застосування коаксилу для лікування хворих на алкоголізм, що поступили у наркологічну клініку у стані абстиненції, показало, що вже на 3-й день лікування вираженість патологічного потягу до алкоголю знижується більш ніж у 2 рази, на 7-й день - більше ніж у 4 рази (Іванець Н. Н., Анохіна І. П., 1999). При застосуванні коаксилу відмічається також зменшення соматичних симптомів абстиненції (зокрема, болів в епігастральній області, у м'язах, нудоти, запаморочення, головного болю, серцебиття, відчуття жару). Лікування коаксилом зменшує вірогідність рецидиву потягу до алкоголю у постабстинентному періоді, сприяючи стабілізації емоційного стану. Син.: ТІАНЕПТІН (TIANEPTINE).

КОДУВАННЯ ПО ДОВЖЕНКО

- методика лікування алкоголізму, має також назву «експрес-стресопсихотерапієя», яка була розроблена в 1970-х рр. А. Р. Довженко (див.). Будучи варіантом емоційно-стресової психотерапії алкоголізму (по Рожнову В.Є.), методика є поєднанням психотерапевтичних прийомів, звернених до особистості хворого, і деяких фізіогенних маніпуляцій. Підготовчий етап характеризується непрямою опосередкованою сугестією (через хворих, що пройшли курс лікування, близьких пацієнта і медичний персонал) і завершується зустріччю з психотерапевтом. Обов'язковою умовою успішного застосування методики є повне утримання від вживання алкогольних напоїв протягом не менше 14 днів. Лікувальний етап включає колективно-групове заняття протягом 2-2,5 годин, на якому прийоми раціональної психотерапії змінюються емоційно-вольовими імперативними сугестіями з елементами драматизації і ритуальними діями. Тактика лікаря направлена на актуалізацію інстинкту самозбереження, зняття «анозологічної інертності», розвиток стресового стану очікування. У процесі групового сеансу широко використовуються сугестивні повтори ключових слів, понять, що мають психотерапевтичну значущість («код», «кодування», «стрес»). Семантичним ядром методики є формула навіювання, яка полягає в тому, що не воля хворого, а воля лікаря-психотерапевта позбавляє пацієнта від недугу. Хворому навіюють, що його мозок буде закодований на тверезість на той термін, який він вибрав, і що вживання спиртних напоїв у цей період приведе його до смерті. Термін «кодування» можна вибрати на один, два роки і більше. У хворого беруть розписку, що він попереджений про смертельну небезпеку, яка йому загрожує при порушенні заборони на вживання алкоголю. Третій етап лікування полягає у проведенні фізичних маніпуляцій та психотерапевтичного ритуалу самого «кодування». Хворий залишається наодинці з лікарем, який саджає його на стілець, закриває йому очі долонею, різко закидає йому голову назад (впливаючи на вестибулярний апарат) і енергійно натискає на точки виходу трійчастого нерва (зони Валлє) до відчуття сильного болю. Потім наказує хворому відкрити рот і зрошує порожнину його рота і глотки сильним струменем хлоретілу, що спричиняє заморожувальну дію (0,2-0,3 мл препарату протягом 1-2 секунд) і викликає різні вегетативні реакції. При цьому лікар строгим голосом промовляє формулу навіювання: «А зараз я закладаю у Ваш мозок спеціальний код!» Потім повідомляє, що хворий закодований, і нагадує про смертельну небезпеку вживання спиртних напоїв до закінчення терміну кодування. Сеанс кодування продовжується 2-4 хвилини. Осередок збудження, що виникає в мозку хворого унаслідок такої психотерапевтичної обробки, вступає у конкурентні взаємини з патологічним потягом до алкоголю та блокує його.

КОДЛ

(англ. caudle) - алкогольний суп, приготований на вині або пиві, з яйцями, маслом, цукром, спеціями і т. п., який у старі часи в європейських країнах давався ослабленим хворим.

КОМА АЛКОГОЛЬНА

(лат. coma alcoholicum) - повна втрата свідомості із втратою реакцій на зовнішні подразники та розладом регуляції життєво важливих функцій, викликана високою концентрацією алкоголю у крові. Загроза коми найбільш висока при концентрації алкоголю у крові вище 0,4 %, але вона може розвинутися і при нижчих концентраціях, залежно від стану організму і присутності в крові речовин, що володіють дією, що підсумовує (адитивним) або підсилюючим (сінергетичним), по відношенню до дії алкоголю. Алкогольна кома за відсутності своєчасної допомоги може завершитися смертельним результатом. Виділяють (Лукачер Р.Я., 1988) три стадії алкогольної коми. У першій стадії свідомість втрачена, відмічаються звуження зіниць, анізокорія, ністагм, тонічне скорочення жувальних м'язів (зціплення щелеп), гіперкінези міоклонічного типу, підвищення тонусу м'язів, гіперрефлексія, задишка, тахікардія, артеріальна гіпертензія. У другій стадії поступово згасають сухожильні рефлекси, знижується тонус м'язів, але зберігається рухова реакція на больове роздратування. У третій стадії - стадії глибокої коми - відмічається виражена гіпотонія м'язів, відсутність реакцій на больові роздратування, звуження зіниць (можливо також розширення їх), плаваючі рухи очних яблук, відсутність сухожильних і шкірних рефлексів, тонічні судоми, гіпотермія, артеріальна гіпотензія. Дихання сповільнюється, порушується його ритм, можливі мимовільні сечовипускання та дефекація. Смерть наступає від гострої дихальної та серцево-судинної недостатності.

КОМПЛАЙЕНС

( англ. compliance — згода, відповідність, покора) у наркології - готовність, бажання, внутрішній обов'язок пацієнта усвідомлено виконувати рекомендації лікаря (медикаментозні, психотерапевтичні та інше). Залежить від позиції самого хворого, його соціального оточення (страх стигми), від стилю роботи медичної установи, її репутації, професіоналізму персонала, його психологічних якостей (емпатії, уміння спілкування); від результатів медичного втручання та інших чинників. На комплайенс впливає здатність лікаря ретельно його сформувати і закріпити.

КОНФАБУЛЯЦІЇ

(лат. confabulor - базікати, розповідати) - різновид помилкових спогадів, «галюцинації спогаду». Хворі повідомляють про вигадані і неправдоподібні події, які реально не могли (на відміну від псевдоремінісценцій) і не мали місця у період, про який йде мова. Вперше описані німецьким психіатром Карлом Кальбаумом (К. Kahlbaum, 1866). Характерні для корсаківського психозу (див.).

КОНЦЕПЦІЯ АЛКОГОЛІЗМУ ЯК ХВОРОБИ

(англ. disease concept of alcoholism) - уявлення про алкоголізм як про специфічне захворювання у клінічному сенсі цього слова, у протилежність поглядам на алкоголізм як на погану звичку, моральну розбещеність, асоціальну поведінку і т.п. Концепція хвороби робить принципову відмінність між звичайним систематичним пияцтвом, яке може бути припинене питущим самостійно у будь-який час, і наявністю патологічного потягу до алкоголю, який постійно загострюється і для подолання якого потрібна спеціальна медична допомога. Достатньо повне і всестороннє обгрунтування медична концепція алкоголізму одержала лише к середині XX ст., коли було чітко окреслено круг основних клінічних ознак, що обумовлюють синдром фізичної залежності від алкоголю і дозволяють вважати алкоголізм самостійною нозологічною одиницею (підвищення толерантності, втрата контролю, синдром похмілля), а також була розроблена класифікація алкоголізму. У зарубіжній літературі ці досягнення пов'язують головним чином із роботами Е. М. Джеллінеку, чия монографія «Концепція алкоголізму як хвороби» («Disease concept of alcoholism», 1960) стала класичною. Істотний внесок у розвиток концепції алкоголізму як хвороби зробили психіатри С.Г. Жислін та І.У. Стрельчук. Перший ще у 1930-х рр. дав переконливий опис стрижньового при алкоголізмі похмільного синдрому. І. В. Стрельчук заклав основи уявлень про типологію і клінічну динаміку алкоголізму.

КОРСАКОВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ

(1854-1900) - видатний російський психіатр. У 1887 р. захистив докторську дисертацію «Про алкогольний параліч». З 1888 р. читав курс психіатрії і вів практичні заняття на медичному факультеті Московського університету. Зробив важливий внесок у вивчення розладів, що одержали згодом назву алкогольних енцефалопатій, одна з форм яких в даний час носить його ім'я (Корсаківській психоз - див.).

КОРСАКІВСКІЙ ПСИХОЗ

- варіант хронічної алкогольної енцефалопатії, що звичайно розвивається після атипового або важкого алкогольного делірію або гострої алкогольної енцефалопатії в основному у хворих зрілого і літнього віку у III стадії алкоголізму. Характеризується поєднанням поліневриту з неоднаково вираженою атрофією м'язів кінцівок, ослабленням або відсутністю сухожильних рефлексів і психічними змінами у вигляді тріади симптомів: амнезія, дезорієнтація і конфабуляції (псевдоремінісценції). Разом із фіксаційною амнезією, страждає в тій чи іншій мірі пам'ять на події, що передували захворюванню (ретроградна амнезія) у період від декількох тижнів до багатьох років. Конфабуляції (див.) і псевдоремінісценції виявляються у розповідях хворого про нібито подію, що тільки що відбулася з ним, якої насправді не було. Перебіг хвороби може бути регредієнтним, з відносним поліпшенням психічного стану протягом року; іноді навіть можливо одужання. У важчих випадках формується слабоумство. У найбільш злоякісно протікаючих випадках можливий смертельний результат унаслідок геморагій, що призводять до обширних розм'якшень у півкулях головного мозку. Патологоанатомічно визначаються дифузні зміни у нервових клітинах, їхня загибель (особливо у III кірковому шарі), дрібні крововиливи у корі, стовбурі мозку, навколо III шлуночку, у спинному мозку і периферичних нервах. Син.: хвороба корсакова; алкогольний параліч; ПОЛІНЕВРИЧНИЙ ПСИХОЗ.

КРАНІОЦЕРЕБРАЛЬНА ГІПОТЕРМІЯ

- метод лікування, в основі якого лежить охолоджування голови і мозку. Знайшов застосування для швидкого протверезіння і при купіюванні алкогольного абстинентного синдрому, а також при лікуванні важких форм алкогольного делірію з циркуляторними церебральними порушеннями, набряком і набуханням мозку. Лікувальному ефекту сприяє уповільнення обмінних процесів в охолоджуваному головному мозку і зниження його потреби у кисні. В одному з варіантів методики (І.К. Сосін з соавт.) використовується неглибокий режим гіпотермії, який забезпечується за допомогою вітчизняного гипотермогенератора ПГ-01 або ПГВ-02. При цьому не потрібно занурення хворого у стан наркозу, з хворим підтримується мовний контакт, і при неприємних відчуттях вносяться корективи у режим процедури. Вже під час сеансу хворі звичайно відзначають суб'єктивне поліпшення стану, «прояснення» у голові, поліпшення настрою, припинення потягу до алкоголю. Після сеансу зменшується або повністю припиняється тремор, стабілізуються пульс та артеріальний тиск, нормалізуються сон і апетит. У осіб, що знаходилися до сеансу у стані сп'яніння, наступає повне протверезіння. Для повного купіювання абстинентного синдрому достатньо одного сеансу краніоцеребральної гіпотермії. При лікуванні алкогольних психозів застосовують глибшу гіпотермію із зануренням хворого в наркотичний сон. У даному випадку потрібна спеціальна апаратура і підготовлений до роботи з нею персонал.

КРЕПЕЛІНА ВИЗНАЧЕННЯ АЛКОГОЛІЗМУ

(Kraepelin Е., 1856-1926, нім. психіатр) - звучить таким чином: «Хронічний алкоголізм - це приймання нової дози алкоголю в той час, коли ще діє попередня доза».

МІЦНІСТЬ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

- ступінь насиченості напою алкоголем. Виражається у відсотках або, що те ж саме, градусах. У виноробстві прийнято вимірювати зміст спирту за об'ємом і після відповідної цифри на етикетці ставити уточнюючий знак «об.». Наприклад, міцість 40 % об. означає, що у 100 мл напою міститься 40 мл спирту. Якщо відсотки не уточнюються знаком «об.», то для міцних напоїв, як правило, маються на увазі «об'ємні відсотки». Міцність пива прийнято вимірювати у «вагових відсотках». Якщо на пляшці або банці з пивом позначено «міцність 3,5 %», це означає, що в 100 мл даного пива міститься 3,5 г спирту. Щоб від вагових відсотків перейти до об'ємних, потрібно множити їх на 1,26 (тобто 3,5 % ваг. X 1,26 = 4,4 % об.).

КУІМОВА-КЕРЕРА ФЕНОМЕН

(Куїмов Д. Т., Keher А., 1937) - неврологічні симптоми, що спостерігаються при хронічному алкоголізмі: різка болючість при натисканні на гілки трійчастого нерва у точках виходу з порожнини черепа і на очні яблука, підвищення при цьому тиску ліквору. Виявляються в особливостях поведінки хворого, прагнучого позбавитися заподіюваного йому болю: обстежуваний ухиляється від рук лікаря, відштовхує його руку. Характерні негативні емоційні реакції хворого.

КУПАЖ

(франц. coupage), - змішування різноманітних вин у певному співвідношенні для поліпшення їх якості, отримання вин певних типів і складів, и випуску великих однорідних партій вина. Наприклад, виноматеріал, в складі якого мало цукру, дубильних речовин, антоціанів і т.п., покращують додаванням вина, яке містить більшу кількість необхідних хімічних речовин і забезпечує тим самим отримання готово і продукції з найбільш високою органолептичною якістю Купажування вимагає високих професійних навичок, досвіду, знань сортів вина и районів його виробництва. Воно проводиться на підставі фізико -хімічниханалізів та дегустаційних оцінок кожного зразка виноматеріалу. Спочатку виконуют в лабораторних умовах, змішуючи зразки вина в різних пропорціях. Кращій варіант пробного купажування переносят в заводскі умови. Термін купаж застосовують в інших галузях харчової промисловості, пов’язанних із приготуванням сумішей (чай, фруктові соки, горілка та ін.)

КЮРЭТІЛ

(фр. curethyl) - патентований засіб, уживаний у Франції для лікування алкоголізму. Запропонований у 1940 р. Л. Брюелем (L. Bruel) і Р. Лекоком (До. Lecoq). У первинному варіанті препарат складався з екстракту печінки, 25 % спирту і 10 % глюкози. Його дія направлена на пом'якшення або обрив симптомів абстиненції і на пригнічення патологічного потягу до алкоголю.

Лікування алкоголізму, тютюнопаління, залежності від азартних ігор, ожиріння
Клінічна діагностика основних показників організму
Товариство "Відродження"
© 1988 - 2011
филателистическая литератураФирма Паритет Херсон Светильники, лампы, кабель, провод, электроустановочные работыМир Авто - Поставка и реализация автомобилей.свадебное фотобронхиальная астмаСаркоидоз для пациентовБахилы одноразовые.Бахилы оптом.Автоматы по выдаче бахил - компания Вендорсnikava